Крюківщинська Сільська Рада
Місія: бути взірцем у розвитку і взаєминах мешканців, ставленні
до довкілля, збереження духовних і культурних цінностей.

08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н
с. Крюківщина, вул. Балукова, 10

(04598) 5-09-85 239-06-8944

ПРО ПЕРЕВАГИ СТВОРЕННЯ ОСББ

1 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", відповідно до якого мешканці багатоквартирного будинку мають створити ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) або підтримати рішення про обслуговування свого будинку самостійно, чи вийняти компанію, що буде обслуговувати будинок (управителя). Якщо цього не відбудеться протягом найближчого часу,  місцева влада має право призначити на конкурсній основі управителя самостійно.

Хочу також нагадати, що відповідно до статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку",  ОСББ створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння мешканцям будинку в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних із діяльністю об'єднання, яке, керуючись буквою Закону, є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між своїми членами.

Відповідно до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", управителем багатоквартирного будинку може бути  фізична особа-підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Таким чином, основна відмінність ОСББ від Управителя полягає в меті їх діяльності:
- ОСББ - це організація самих мешканців, що сприяє реалізації, забезпечує та захищає права співвласників та не переслідує мету отримання прибутку, а
- управитель - це підприємець, метою його діяльності  є отримання прибутку за рахунок мешканців будинку.


Юрист Крюківщинської сільської ради Євген Ломінський

 

 

 

ТРЕТЯ ХВИЛЯ ЧАСТКОВОЇ МОБІЛІЗАЦІЇ

23 липня президент України підписав закон про часткову мобілізацію, який напередодні ухвалили депутати Верховної Ради. Дана мобілізація стосується військовозобов`язаних запасу у віці від 18 років до граничного віку перебування в запасі рядового та офіцерського складу: чоловіки від 18 до 60 років — рядовий і сержантський склад; до 55-65 років — офіцерський склад.

Того ж дня, коли був підписаний закон про часткову мобілізацію, президент підписав і указ, згідно з яким не підлягають призову студенти та аспіранти денної форми навчання. Людей, які не мають військової підготовки, або не підпадають під шкалу військовозобов’язаних, забиратимуть в останню чергу, тобто при повній мобілізації.

Також не підлягають призову за Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» народні депутати, військовослужбовці, заброньовані органами державної влади на період мобілізації, чоловіки визнані тимчасово непридатними для військової служби за станом здоров`я – на строк до шести місяців, чоловіки, на утриманні яких перебувають п`ятеро і більше дітей до 16 років, жінки, на утриманні яких перебувають діти до 16 років, зайняті постійним доглядом за особою, якщо більше ніхто не може забезпечити догляд.

 

 

ПРО ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН

ДО СПИСКУ ВИБОРЦІВ

До виборів Президента України залишилися лічені тижні. А відтак у громадян, які, приміром, не були включені до списків виборців під час попереднього волевиявлення, виникає запитання, як попередити таку ситуацію під час голосування 25 травня.

Відтак журналісти нашого видання звернулися до юриста Крюківщинської сільської ради, голови Координаційної ради молодих юристів району Євгена Ломінського за роз’ясненнями щодо порядку внесення уточнень до реєстру виборців.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про вибори Президента України» № 879-VII від 13.03.2014, кожен громадянин України на виборах Президента нашої держави має один голос. Виборець може використати право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він включений до списку виборців. Виборець реалізує своє право голосу під час виборів у порядку, встановленому цим Законом.
Дільнична виборча комісія наступного дня після отримання попереднього списку виборців надає його для загального ознайомлення у приміщенні ДВК.

Дільнична виборча комісія не пізніш як за дванадцять днів до дня виборів надсилає або доставляє в інший спосіб кожному виборцю іменне запрошення, отримане від органу ведення Державного реєстру виборців, яким повідомляє про включення його до попереднього списку виборців відповідної виборчої дільниці, адресу дільничної виборчої комісії, її номер телефону і розпорядок роботи, а також про час і місце голосування. Виборцям, стосовно яких у списку виборців є відмітка про постійну нездатність пересуватися самостійно, одночасно повідомляється, що їм буде надана можливість проголосувати за місцем перебування (частина друга статті 32 в редакції Закону № 879-VII від 13.03.2014).

Кожен громадянин має право ознайомитися із списком виборців у приміщенні відповідної ДВК та перевірити правильність внесених до нього відомостей. Громадянин має право звернутися до відповідної дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Державного реєстру виборців
(м. Київ, проспект Перемоги, 126, Києво-Святошинська районна державна адміністрація) чи суду
(м. Київ, вул. Мельниченка, 1, Києво-Святошинський районний суд) за місцезнаходженням виборчої дільниці щодо допущених при складанні попереднього списку виборців неточностей, у тому числі невключення, неправильного включення або виключення із списку виборців його або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися (частина третя статті 32 в редакції Закону № 879-VII від 13.03.2014).

Адміністративний позов про уточнення списку виборців може бути подано до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Суд при розгляді цього адміністративного позову звертається до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців із запитом щодо уточнення відомостей про виборця (частина дев’ята статті 32 в редакції Закону № 879-VII від 13.03.2014).

Рішення суду про внесення змін до списку виборців не пізніш як за п’ять днів до дня голосування подається виборцем до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців або до відповідної дільничної виборчої комісії для негайного направлення до такого органу, а пізніше цього строку — до дільничної виборчої комісії (частина десята статті 32 в редакції Закону № 879-VII від 13.03.2014 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1184-VII від 08.04.2014).

Громадянин особисто подає заяву до дільничної виборчої комісії чи органу ведення Державного реєстру виборців щодо обставин, передбачених частиною третьою статті 32.

Заява, зазначена у частині четвертій статті 32, може бути подана не пізніш як за п’ять днів до дня виборів і розглядається виборчою комісією протягом одного дня. Заява, подана після зазначеного строку, не розглядається (частина п’ята статті 32 в редакції Закону № 879-VII від 13.03.2014).

За результатом розгляду заяви ДВК приймає рішення про передачу такої заяви до органу ведення Державного реєстру виборців. Рішення виборчої комісії невідкладно разом із заявою виборця та доданими до неї документами (копіями документів) направляється до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців і не пізніше наступного дня після дня його прийняття видається особі, яка подала заяву, а також надсилається особі, якої це рішення стосується (якщо така особа не є особою, яка подала заяву), відповідно до частини шостої статті 32 в редакції Закону № 879-VII від 13.03.2014.

 

 

 

ПРО ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ

ОРГАНІВ САМООРГАНІЗАЦІЇ

НАСЕЛЕННЯ

У багатьох  містах та селах України розпочався процес зі створення Народних рад різних рівнів — обласних, районних, місцевих. Все частіше про це з’являються повідомлення  у засобах масової інформації. Якими законами України регламентується їх діяльність. Власне, з цим запитанням ми звернулися до голови координаційної ради молодих юристів Києво-Святошинського району Євгена Ломінського.

- Позитивні демократичні зрушення в нашій державі дали поштовх до створення Народних рад і на місцевому рівні.
Відповідно до ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади — жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста. Вони можуть самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їхні виконавчі органи. Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Порядок створення самоорганізації населення передбачений Законом України «Про органи самоорганізації населення» (далі по тексту — Закон), відповідно до якого з ініціативою про створення органу самоорганізації населення до сільської ради можуть звернутися збори (конференція) жителів за місцем проживання за умови, якщо в них брало участь (було представлено) не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу. На зборах (конференції) жителів за місцем проживання обирається також ініціативна група, члени якої будуть представляти інтереси жителів — учасників зборів (конференції) у відповідній місцевій раді. Рішення зборів (конференції) приймається більшістю голосів їх учасників. Ініціативна група подає до сільської ради заяву про створення органу самоорганізації населення, протокол зборів (конференції) жителів за місцем проживання про ініціювання створення органу самоорганізації населення із зазначенням основних напрямів діяльності створюваного органу самоорганізації населення, а також список учасників зборів (конференції) жителів за місцем проживання із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, серії і номера паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця та домашньої адреси кожного учасника зборів (конференції) (стаття 8 Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону, дозвіл на створення органу самоорганізації населення надається сільською радою. Питання про створення органу самоорганізації населення, внесене на розгляд сільської ради, розглядається на найближчому засіданні ради за участю членів ініціативної групи зборів (конференції) жителів за місцем проживання. У рішенні ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення мають бути обов’язково визначені його назва, основні напрями діяльності, повноваження та умови їх здійснення, територія, в межах якої має діяти орган самоорганізації населення.
Стаття 10 Закону говорить, що орган самоорганізації населення обирається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання на основі загального, рівного виборчого права шляхом таємного голосування жителів, які на законних підставах проживають на відповідній території. Право голосу на виборах мають жителі, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Загальний склад органу самоорганізації населення визначається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання. Орган самоорганізації населення обирається у складі керівника, заступника (заступників) керівника, секретаря, інших членів. Обраними до складу органу самоорганізації населення вважаються особи, які одержали більше половини голосів учасників зборів (конференції) жителів за місцем проживання.

У такий законний спосіб крюківщинці також можуть створити орган самоорганізації населення і в своєму селі. Це питання включене до порядку денного чергової сесії Крюківщинської сільської ради, що відбудеться 11 березня 2014 року о 10 годині.

 

 

 

ЯКІ ЗИСКИ ОТРИМУЄ ГРОМАДА

ВІД ПОЯВИ В СЕЛІ НОВИХ

БАГАТОПОВЕРХІВОК?

Протягом останнього року на території Крюківщини триває активне спорудження багатоквартирних будинків. Відтак у деяких жителів села виникають запитання щодо участі забудовників у розвитку інфраструктури населеного пункту. Тож які зиски отримує громада від появи в селі нових багатоповерхівок?

- Варто розуміти, що правила так би мовити співпраці із забудовниками виписані законодавцем. Так, з 1 січня 2013 року набрала чинності частина третя, абзацу сьомого частини дев’ятої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», — роз’яснює голова координаційної ради молодих юристів Києво-Святошинського району Євген Ломінський. — У відповідності до вказаної статті Закону, рішенням Крюківщинської сільської ради «Про затвердження порядку визначення розміру пайової участі (внеску) замовників будівництва, його залучення та використання на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина» встановлено розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крюківщина, який визначається від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об’єкта містобудування, на рівні:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта — для нежитлових будівель та споруд;
2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта — для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею понад 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках.

Отже, Крюківщинська сільська рада має право на вимогу до замовника будівництва щодо пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту з моменту заявлення останнім наміру щодо забудови відповідної земельної ділянки.
Станом на сьогодні з сільською радою укладено 3 договори пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Крюківщини. Відповідно до цих угод, кошти надходять до бюджету сільської ради і є цільовими, тобто спрямовуються виключно на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села (дитячий садочок, будівництво доріг, освітлення… ).

 

 

 

ПРО НОВИЙ ПОРЯДОК 

ЗДІЙСНЕННЯ

ГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

З 1 вересня 2013 року вступила в силу Постанова Національного банку України «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою», відповідно до якої встановлений новий порядок при здійсненні готівкових розрахунків. Насамперед, йдеться про розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150000 (сто п’ятдесят тисяч) гривень. Відповідно до підпункту 3 пункту 1 Постанови Національного банку України «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» розрахунки фізичних осіб між собою провадяться за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, це стосується купівлі-продажу будинку, земельної ділянки (ст. 657 Цивільного кодексу України).

Так, якщо сума договору купівлі-продажу перевищує 150000 (сто п’ятдесят тисяч) гривень, то розрахунок між фізичними особами може здійснюватися тільки в безготівковій формі (через банківську установу). Такі ж самі обмеження стосуються й розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150000 (сто п’ятдесят тисяч) гривень.

Якщо ж сума договору купівлі-продажу нижче 150000 гривень, то фізичні особи можуть здійснювати такий розрахунок готівкою.
Крім того, хочу нагадати про нові правила реєстрації нерухомості. Замість БТІ функції з оформлення права власності, видачі довідок і засвідчення угод зараз виконує державна реєстраційна служба. Відтак  для проведення  операцій  з продажу (обміну) об’єктів  нерухомості  між  фізичними  особами, перш за все, необхідно провести обов’язкову оцінку вартості такого нерухомого майна, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону. Після цього покупець  і продавець мають засвідчити у нотаріуса договір купівлі-продажу та  зареєструвати право власності в реєстратора. Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів.

Євгеній Ломінський,
юрист Крюківщинської сільської ради

 

 

У 2013 РОЦІ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ

РЕЄСТРУВАТИМУТЬСЯ

ПО-НОВОМУ

Законодавчі нововведення коментує юрист Крюківщинської сільської ради Євген Ломінський.
- Відповідно до діючого законодавства, з 1 січня 201З року державні акти на право власності на земельну ділянку видаватися не будуть. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику видаватиметься витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. При цьому державні акти, видані до зазначеної дати, залишаються чинними.
Так, згідно зі ст. 2 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно являє собою офіційне визнання та підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, наявність у особи права на земельну ділянку підтверджуватиметься з 1 січня 2013 р. фактом проведення державної реєстрації такого права у Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

 

 

ЯК ЗАХИСТИ СЕБЕ

ВІД НЕДОБРОСОВІСНИХ

КВАРТИРАНТІВ?

Питання здачі в оренду жилої площі насправді є досить актуальним та неоднозначним. Адже далеко не завжди прагнення отримати додаткові кошти приносить бажані результати. Як орендодавцям убезпечити себе від небажаних збитків? Поради з цього питання надає голова координаційної ради молодих юристів Києво-Святошинського  району Євген Ломінський.

- Дійсно це питання є досить актуальним для багатьох жителів Крюківщини. Насамперед пояснюється це тим, що село знаходиться неподалік від  Києва, а відтак бажаючих орендувати житло саме в Крюківщині не бракує. З одного боку це легкий та стабільний заробіток, а з іншого боку це може призвести до великого клопоту. В останній час непоодинокими стали ситуації, коли так звані «квартиранти» залишають житло в жахливому стані, а то навіть обкрадають хазяїв, «забуваючи» розрахуватися за комунальні послуги та інше. Як можна захистити себе від подібних збитків? Насамперед орендодавець може укласти з квартирантом договір. В цьому документі слід визначити стан жилої площі, що здається (чим докладніший опис, тим легше оцінити ступінь заподіяної шкоди), також не забудьте зробити ксерокопію паспортів квартирантів. Це полегшить розшук недобросовісних орендарів. Слід передбачити й інший момент, як ви будете доводити факт завданої шкоди вашому майну. Таким доказом може бути акт про нанесені пошкодження (заподіяні збитки), підписаний вами та двома і більше незацікавленими особами, серед яких може бути представник КП «Благоустрій Крюківщини» та депутат Крюківщинської сільської ради вашого округу. Важливий момент, можливість оформлення такого акту у час відсутності орендаря необхідно передбачити в договорі оренди.
- Для того, щоб орендар розраховувався з вами в строк, визначте в договорі штрафні санкції і отримайте грошову заставу, яка, у разі потреби, зможе стати в нагоді для покриття збитків або піде в рахунок несплачених платежів. Адже у випадку, якщо у вашій квартирі прорве трубу або трапиться інша неприємність, відповідальність несете ви. Та слід пам’ятати про інше, перш ніж ви зможете укласти таку угоду, необхідно легалізувати цей вид доходу — тобто офіційно платити податок із доходів фізичних осіб -  його ставка становить 15% від суми отриманих коштів. За підсумками року, до 1 квітня наступного року, подається декларація про доходи в Києво-Святошинську ДПІ. Це можна зробити, якщо і немає письмового договору оренди житлової площі. Договір оренди в податковій вимагати не мають права — це не передбачено законом.
- Хотів би також наголосити на ще одній обставині: про здачу в оренду житла квартирантам слід повідомити Крюківщинську сільську раду, адже відсутність сплати комунальних послуг за квартирантів (вивіз сміття) завдає збитків та призводить до додаткового навантаження на КП «Благоустрій Крюківщини».

 

НЕЗАКОННО ТА ДОРОГОВАРТІСНО

«Новини Крюківщини» вже писали про роботу адміністративної комісії виконкому Крюківщинської сільської ради та про факти виявлення порушників правил благоустрою. Наразі представники комісії зіткнулися з іншою проблемою — самовільним будівництвом. На жаль, випадки коли спритники без жодних дозволів та погоджень самовільно починають будувати споруди та ще й за межами власних земельних ділянок, зустрічаються в різних населених пунктах нашого району. Нещодавно такий факт виявили і представники адмінкомісії виконкому Крюківщинської сільської ради. Як розповідає її голова Ярослав Вершинін, власники земельної ділянки по вулиці Мічуріна почали спорудження будинку без будь-яких дозволів та встановили паркан за межами свого наділу.

- Ми відразу відреагували на цей факт та виїхали на місце, — розповідає голова адміністративної комісії. — Там побачили, що власники ділянки вже вивели фундамент та встановили паркан. Ми зробили усне попередження та попросили усунути недоліки — перш за все, прибрати паркан. Проте пройшов місяць і на наше попередження так ніхто і не відреагував. Тому цієї суботи, коли комісія повторно завітала на вулицю Мічуріна, до порушників були застосовані більш суворі міри — накладено штраф у розмірі 340 грн. Варто зазначити, що нині будівельні роботи зупинилися. Хочеться вірити, що найближчим часом будуть усунені й недоліки.

Кажуть, розумні люди вчаться на чужих помилках. Тож сподіваємося, що подібні прикрі випадки не повторюватимуться у майбутньому і всі жителі Крюківщини дотримуватися букви Закону.

Kоментар до теми

Яке визначення самовільному будівництву дає законодавство України та які міри покарання можуть чекати на «самовільників»? З цими запитаннями ми звернулися до голови координаційної ради молодих юристів Києво-Святошинського районного управління юстиції Євгенія Ломінського.

- Самовільне будівництво (самочинне будівництво) як поняття, передбачене в Цивільному кодексі України, — пояснює Євгеній Леонідович. -   В ст. 376 зазначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються:
1) на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
2) без належного дозволу чи належно затвердженого проекту;
3) з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Земельна ділянка, на якій планується зведення об’єкта нерухомості, повинна належати особі, що планує здійснювати будівництво, на праві власності або постійного користування, або особа повинна володіти земельною ділянкою на підставі відповідного договору. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, які повинні бути отримані відповідно до закону. У разі невиконання зазначених вимог, їх порушення, зведена вами будівля, проведена добудова, реконструкція тощо, буде вважатися самочинним будівництвом.

Згідно частини 2 статті 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, тобто не може ним володіти, користуватися та розпоряджатися і стає заручником усіх негативних наслідків, що виникають із цього.

Відповідальність особи, яка здійснює таке будівництво передбачена знову ж таки в статті 376 ЦК України, згідно якої у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов’язана відшкодувати витрати, пов’язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

За самочинне будівництво передбачена також адміністративна і кримінальна відповідальність. Частиною 1 статті 189 Житлового кодексу України, передбачено, що особи, винні у самовільному переобладнанні та переплануванні жилих будинків і жилих приміщень та використанні їх не за призначенням несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством.

 

 

ЯК ЗАХИСТИТИ СВОЇ ПРАВА?

На жаль, багато хто з нас може констатувати, що якість надання послуг  електропостачання залишає бажати кращого. Монополія, що існує на цьому ринку  послуг перетворила нас,  споживачів, у своєрідних заручників бездіяльності енергопостачальників. Як себе захистити, якщо параметри електричної енергії в наших мережах не відповідають вимогам? Відповідь на це запитання ми й спробуємо надати в цьому матеріалі.

Відповідно до пункту 45 Правил користування електричною енергією для населення (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357)  у разі відпуску споживачу електричної енергії, параметри якості якої знаходяться поза межами показників, зазначених у договорі, енергопостачальник несе відповідальність і сплачує 25 % вартості такої енергії. Тобто згідно цього пункту Правил, якщо напруга у електричній мережі постійно змінюється, то ви маєте право платити на 25 % менше.
Застарілий трансформатор чи електромережі не є підставою для незастосування вищезгаданого пункту Правил. Якщо ви бажаєте отримувати належну напругу в свою мережу або платити на 25 % менше  при неналежному енергопостачанні, то для цього потрібно зробити наступне:

По-перше.  Необхідно викликати представника енергопостачальника  для складення та підписання відповідного акта-претензії споживача, в якому зазначаються терміни, види та відхилення показників з надання електропослуг. Для цього необхідно  звернутися з письмовою заявою, у  якій зазначити про порушення. Обов’язково один примірник заяви з відміткою та датою прийняття її енергопостачальником слід залишити у себе.

По-друге. Акт-претензія складається заявником та представником енергопостачальника і скріплюється підписами. За умови неприбуття представника енергопостачальника,  заявник має право скласти акт-претензію у довільній формі самостійно. Якщо ж представник енергопостачальника відмовиться від  підписання акта, документ вважається дійсним, за умови  підписання його не менше, ніж трьома споживачами (бажано, щоб вони проживали на одній вулиці із заявником), та  місцевим депутатом.
По-третє. Акт-претензія заявника подається енергопостачальнику, який у десятиденний термін усуває недоліки або надає споживачеві обгрунтовану відмову щодо задоволення претензії по суті.

По-четверте. У разі відмови енергопостачальником провести необхідні заміри параметрів якості електричної енергії, заявник має право сам організувати проведення таких замірів. Проводити заміри параметрів якості електроенергії може організація, що має відповідні повноваження або дозволи. Відшкодування витрат заявника на проведення таких дій можна потім покласти на енергопостачальника.

По-п’яте. І лише після проходження всіх етапів у заявника будуть зібрані документи для звернення до суду, в якому буде ставитись питання про відшкодування понесених заявником витрат та зменшення плати за електроенергію на 25 %.
Найскладніше  зафіксувати в акті знижені параметри електричної енергії. Адже не секрет, що енергопостачальнику  вдається уникати фіксування порушень, а наше законодавство не передбачає ефективних та реальних механізмів захисту прав споживачів у відносинах із державними монополістами в галузі електроенергетики.

Підготував Євгеній Ломінський,
голова координаційної ради молодих юристів
Києво-Святошинського
районного управління юстиції

 

 

ПРО ВІЧНЕ:

З ТОЧКИ ЗОРУ ЗАКОНУ

Із кожним роком все більшої актуальності набуває питання поховання людей, адже площі діючих кладовищ є досить обмеженими. Відтак навколо цієї проблеми виникає чимало суперечок та запитань, з якими досить часто звертаються громадяни і до Крюківщинської сільської ради. Ситуація, коли одні самовільно загороджують території, а іншим в майбутньому не буде, де поховати померлих, безумовно, потребує врегулювання. До речі, як розповів нам голова координаційної ради молодих юристів Києво-Святошинського районного управління юстиції Євгеній Ломінський, цього вимагає і сам закон.

- Питання надання ритуальних послуг регулюють Закон України «Про поховання та похоронну справу» та Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003  № 193.
Крім того, рішенням Крюківщинської сільської ради від 19 травня 2011 року №6 визнано надавачем ритуальних послуг та утримувачем кладовищ с. Крюківщина КП «Благоустрій Крюківщини». Таким чином, для поховання померлого особі,  яка взяла  на  себе  зобов’язання щодо поховання, необхідно звернутися до КП «Благоустрій Крюківщини».

Поховання   померлих   чи   їх   праху   після  кремації здійснюється лише на підставі свідоцтва про смерть та  оформленого в  установленому  порядку  замовлення  на  організацію та проведення поховання.
За зверненням  виконавця чи  особи,  яка взяла  на  себе  зобов’язання  поховати  померлого,  на  території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого.

На бажання  виконавця   чи особи,  яка взяла на себе зобов’язання поховати померлого, для поховання двох чи більше померлих безоплатно виділяється місце для родинного поховання.
Кожне поховання померлого здійснюється в окремій могилі.

Довжина  могили для дорослого повинна бути не менше двох метрів,  ширина — 1 м, глибина — не менше 1,5 м від поверхні землі до кришки труни, з урахуванням місцевих ґрунтово-кліматичних умов. У  разі  поховання  померлих  дітей  розміри  могили  можуть  бути відповідно зменшені.
На   могилах  (місцях  родинного  поховання),  у  межах наданої  земельної  ділянки,  можуть  установлюватися   намогильні споруди та елементи благоустрою могили.

Для установлення   намогильної   споруди   користувач   місця поховання  подає  до  ритуальної  служби  або  виконавчого  органу сільської, селищної, міської ради такі документи:
оригінал свідоцтва про смерть похованого;
свідоцтво про поховання; документи, що підтверджують придбання намогильної споруди, її ціну та дату реалізації; реквізити виконавця намогильної споруди.

Після виконання  робіт  з  облаштування   могили   користувач зобов’язаний  забезпечити  прибирання  території  біля  могили  та винесення сміття до спеціально відведених місць на кладовищі. При цьому усі намогильні споруди,  що встановлюються на могилі, повинні відповідати стандартам та технологіям.

 

 

 

ЯК ОФОРМИТИ СПАДЩИНУ?

У цьому номері газети ми започатковуємо нову рубрику — «Юридична консультація». Тобто читачі зможуть отримати кваліфіковані відповіді на свої запитання на шпальтах газети. Предметом нашої першої розмови з головою координаційної ради молодих юристів Києво-Святошинського районного управління юстиції Євгеном Ломінським стало питання  оформлення спадщини.

- Для її оформлення спадкоємцям (громадяни, які отримують спадщину) слід особисто подати заяву про отримання спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини (місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна). До заяви додається свідоцтво про смерть, видане відділом РАЦС. Загальний термін на прийняття спадщини (подача заяви про отримання спадщини до нотаріальної контори) 6 місяців (ст. 1270 ЦК України), відлік якого розпочинається з дня відкриття спадщини. Після закінчення цього терміну у спадкоємця виникає право на отримання свідоцтва про право на спадщину. При зверненні до нотаріальної контори, нотаріус спочатку повідомляє про наявність чи відсутність заповіту. Звернувшись до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, можна дізнатись про майно яке є спадщиною. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, існування яких не припиняється його смертю. Не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права, право на відшкодування шкоди у зв’язку з каліцтвом.

До спадщини входять і борги спадкодавця. Борги спадкодавця — це майнові зобов’язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами-кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх. Також особа може відмовитись від спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування отримують спадкоємці за законом в порядку черговості, визначеної у статтях 1261 — 1265 цього Кодексу.

Перша черга спадкоємців за законом (ст. 1261 ЦК України)
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Друга черга спадкоємців за
законом (ст. 1262 ЦК України)
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Третя черга спадкоємців за
законом (ст. 1263 ЦК України)
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Четверта черга спадкоємців за законом (ст. 1264 ЦК України)
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

П’ята черга спадкоємців за
законом (ст. 1265 ЦК України)
У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Варто зазначити, якщо спадщину на нерухоме майно прийняло кілька спадкоємців, то згідно статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається на ім’я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо. Питання про поділ, виділення в натурі майна вирішується між спадкоємцями.

І ще один важливий момент, у разі пропущення шестимісячного терміну подання заяви про отримання спадщини до нотаріальної контори, то питання про поновлення строку вирішується в судовому порядку.